25.12.09. А, може, я стала іншою?
07 Дек 2018, Автор: statyshnyukМить, що дається лиш раз.
Дійсність – стрибок в невідоме.
Інь неможливе без Ян,
Метеликом стане потворне.
Загублені в часі можливості,
Змінились усі декорації.
Ідеальне вчорашнє життя
Виглядає немов ілюстрація.
По світу ходжу лабіринтами.
Навколо звуки буденності.
Спецефекти в іншому вимірі.
Змінюю треки у плеєрі.
Не люблю подвійні стандарти.
Надаю перевагу реальності.
Траекторія руху – по колу.
Вираз обличчя у пам’яті.
Минуле з майбутнім поєднує
Міст, що поруч із вічністю.
Елементи зеленого кольору.
Глибокий погляд і мислення.
Ми граємо різні ролі.
Кожен вдягнув свою маску.
Світло свічки змінює темрява.
Розмовляємо про варіації.
Жовтий ліхтар на вулиці
Освітлює нам дорогу.
Пісочний годинник зупиниться.
Відлік часу новий, безумовно.
Сьогодні поринула в себе.
Лежить непрочитана книга.
Ти називав це безглуздям,
Я назвала необхідним.
Партію в шахи зіграли.
Мабуть, вона остання.
В моєму маленькому світі
Блаженна хвилина настала.
Переоцінюю ставлення.
Нарешті дійшла до істини.
Кажеш, що щось змінилося…
А, може, я стала іншою?
© Світлана Статишнюк